Як прикордонний регіон із виходом до моря, Одещина природним чином стала плавильним котлом різноманітних культур, які зустрічалися на її теренах. Від грецьких поселенців, які прибули на ці береги до нашої ери, до козаків, які знайшли тут прихисток після руйнування Січі, – й до молдаван, болгар, кримських татар, німців, албанців та євреїв, які селилися тут у часи Російської імперії, – все це вплинуло на формування надзвичайного різноманіття сільської архітектури області.

Переважна більшість місцевих будинків тиньковані – цегла майже не зустрічається. Фронтони водночас більш різноманітні – тут можна побачити тиньковані, дерев’яні, або з поєднанням обох матеріалів (наприклад, з тинькуванням нижньої частини фронтону з геометричними ліпними елементами). 

Фасади будинків часто фарбують у відтінки блакитного та сірого у поєднанні з декоративними елементами білого кольору. Також часто зустрічаються зелені, блакитні фронтони, з барвистими декоративними елементами.

Серед усіх областей, які ми встигли дослідити, Одеська – рекордсмен за кількістю декоративних елементів. Тут можна обрати по шість різних варіантів обрамлень вікон, кутових елементів та карнизів. Проте справжня візитівка цього регіону – оздоблення фронтонів. Найчастіше їх прикрашають ліпними елементами – геометричними формами та анімалістичними орнаментами. Часто на фронтоні можна побачити левів, пташок, оленів, різноманітні квіткові орнаменти. Віконця на фронтоні вкрай варіативні – видовжені аркові, стрілчасті, чотирикутні – всього у конструктор додано 8 типів. Вінчає фронтон коник у формі піки чи корони – на Одещині вони мають витягнуту форму та складний силует.