UA | ENG

 

RE:UKRAINE MONUMENTS

 

Архітектори: Слава Балбек, Юлія Барсук, Ната Куриленко, Сергій Ревенко
Графічні дизайнери: Даша Левчук, Олександра Завада
Копірайтерка: Таїсія Куденко
Рік: 2022

 
 
 

Менора на території Меморіального комплексу «Дробицький Яр», Харківська обл. Photo credits: Sergey Bobok, AFP via Getty Images

 

ПРО ПРОЄКТ

 
 

RE:Ukraine Monuments – система захисту пам’ятників від руйнації в умовах війни. Це типова технологія, яку можна застосовувати до скульптурних монументів різних габаритів.

З пропозицією розробити таку систему до нас звернулися волонтери cпільно з Альянсом реставраторів історичних будівель України та Департаментом охорони культурної спадщини КМДА.

 
 
 
 
 
 
 

ЗАВДАННЯ

За даними Міністерства культури та інформаційної політики, понад 242 об’єкти культури було пошкоджено чи знищено з початку повномасштабного вторгнення Росії до України (станом на 23.04.2022).

Щоб не допустити ще більших втрат, ініціативні групи з різних міст України почали ретельно укріплювати пам’ятники. Однак за відсутності єдиної системи конструкцію для кожного монумента доводилося моделювати з нуля, а кількість матеріалів визначати фактично «на око».

Нашим завданням було розробити типове рішення, яке дозволило б швидко проєктувати укриття для будь-якого пам’ятника незалежно від його габаритів. Конструкція, зведена за цією системою, мала б захищати монументи від ураження вибуховою хвилею, уламками, кулями й вогнем і відповідати ще низці вимог.

 

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВИМОГИ ДО УКРИТТЯ:


  • мінімальне втручання в конструктив пам’ятника;

  • швидке моделювання й розрахунок матеріалів;

  • можливість не обтяжувати пам’ятник під час реалізації та експлуатації;

  • доступ до контролю й обслуговування пам’ятника;

  • статична стійкість;

  • довговічність;

  • бюджетність;

  • естетичність.

 

ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО УКРИТТЯ:


  • вогнетривкість;

  • підвищена стійкість до перепадів температур і впливу вологи;

  • сумісність із фізичними й хімічними властивостями пам’ятника.

 
 
 

СВІТОВИЙ ДОСВІД

 
 

Ми проаналізували світові приклади захисних конструкцій та ознайомилися з різними типами укриттів, над якими працювали українські волонтери.

 
 

Мілан, 1939–1940. Last Supper by Leonardo da Vinci. Photo credits: @JoaquimCampa

Лондон, 1939. King Charles I. Photo credits: @JoaquimCampa

Флоренція, 1943–44. Michelangelo David. Photo credits: @JoaquimCampa

Лондон, 2020. Black Lives Matter. Photo credits: ©John Gomez, www.news.cn, @Ben Cawthra LNP, @REUTERS, @PA

 

УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД

 

Київ, 2022. Захист: рамна опалубка. Photo credits: @mykola vikharev, @slava balbek

Київ, 2022. Захист: каркас із будівельних риштувань + щит. Photo credits: @УНІАН, @vogue.ua

Київ, 2022. Захист: каркас зі швелера + щити. Photo credits: @mykola vikharev

Харків, 2022. Захист: мішки з піском. Photo credits: @Victoria Petra, @vogue.ua

Львів, 2022. Захист: вогнетривкий брезент + сітка. Photo credits: @Yulia Barsuk, @vogue.ua

 
 

ПРОЄКТНА ПРОПОЗИЦІЯ

 
 

Системні принципи

В основу системи RE:Ukraine Monuments закладено принцип модульності. Модуль стандартного розміру (2000 х 1500 мм) можна дублювати за вертикальною та горизонтальною площиною.

Щоб застосувати систему, треба зробити обміри монумента, визначити кількість модулів і помножити її на кількісні показники матеріалів. Цей алгоритм прискорює процес моделювання укриття та дозволяє уникнути перевитрат.



 

Конструкція

Каркас модуля ми пропонуємо складати з ригельного риштування. Ригелі та стійки, представлені в кількох фіксованих розмірах, легко знайти, доставити й зібрати на місці, як конструктор.

Ригельний каркас встановлюють навколо пам’ятника, але не впритул до нього. Фасад конструкції зашивають вогнетривкою бакелітовою фанерою, стійкою до вологи та перепадів температур. 

Якщо пам’ятник великий, внутрішній фасад огороджують сіткою рабіца, а простір між фанерою та сіткою заповнюють мішками з піском. Це прийом, перевірений часом: мішки з піском, здатні затримувати кулі та уламки, використовували з цією ж метою ще в часи Другої світової війни.

Таким чином, навколо монумента з’являється захисна коробка, яка не контактує з пам’ятником і не обтяжує його. Згори конструкцію закривають профлистом.



 
 

ПАМʼЯТНИК ЗАСНОВНИКАМ КИЄВА

 
 

Локація: м. Київ, набережна Дніпра в Наводницькому парку
Рік встановлення: 1982
Автори: Бородай В. З., Фещенко М. М.
Матеріал: кована мідь

Габарит: 10 440 (д) х 2 580 (ш) х 10 000 (в) мм

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПАМ’ЯТНИК ТАРАСУ ШЕВЧЕНКУ

 
 

Локація: смт Бородянка, площа Тараса Шевченка
Рік встановлення: 1992
Автори: Міщук М. П., Крайнєв А. Т. 
Матеріали: граніт, залізобетон, мідь

Габарит: 900 (д) х 2 500 (в) мм

 
 

Photo credits: @Белсаг TV

 
 
 
 
 

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

 

Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове,

тож подбати варто не лише про конструктив, а й про вигляд укриття. 

Щоб гармонійно вписати ці конструкції в міський ландшафт, ми пропонуємо фарбувати фасади в нейтральні кольори на кшталт сірого чи оливкового. Задля розрахунку кількості фарби варто враховувати те, що площа одного модуля складає 3 м2.

Для ідентифікації пам’ятника на фасад можна наклеїти оракал з обрисами монумента й інформацією про нього: назвою, роком встановлення, авторством і короткою історичною довідкою. Крім цього, на оракалі є місце для QR-коду, який вестиме на сторінку на Вікіпедії.

 
 
 
 
 

РЕАЛІЗАЦІЯ

 

Наприкінці травня, до Дня Києва, захист за нашою системою отримав перший пам'ятник – монумент Михайлові Грушевському. 

За реалізацію нашого задуму відповідала «Майстерня Чудес», з якою ми працювали над інсталяцією для станції «Академік Вернадський». Матеріали для конструкції надали «Сільпо». 

Мішки з піском, якими Грушевського раніше вкрили волонтери, залишили навколо пам'ятника для посилення захисту. Новий каркас склали з конструкцій сцени й гірки, які використовували на зимовій ковзанці.

На риштуванні закріпили листи бакелітової фанери, які потім пофарбували. Графіті-художник Nikkipop переніс на фасад графіку з обрисами пам'ятника. Поруч із зображенням розмістили інформаційні борди.

 
 
 
 

Реалізувати проєкт вдалося у співпраці з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА та Київським науково-методичним центром з охорони, реставрації та використання пам'яток історії, культури й заповідних територій.

 
 
 
 

ІНСТРУКЦІЯ

 
 
 

Застосовувати систему RE:Ukraine Monuments можна за таким алгоритмом:

Етап 1*. Фотофіксація та сканування пам’ятника для його реставрації та/або відтворення.

Етап 2. Обміри пам’ятника, визначення його категорії (великий / малий) та вибір типу укриття. 

Етап 3. Ескізне креслення, попередній розрахунок і монтаж відповідного укриття.

Етап 4. Нанесення на укриття графіки з довідкою про пам’ятник. 


*Перший етап не є обов’язковим, але допоможе відновити пам’ятник, якщо монумент буде знищений, наприклад, прямим попаданням бомби. Крім того, 3D-модель пам’ятника можна використовувати для моделювання захисного укриття. 

 

ЯК ЗРОБИТИ ФОТОГРАМЕТРІЮ ПАМ’ЯТНИКА?

 
 
 

РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!

 

КОМАНДА