ПРО ПРОЄКТ | ІСТОРІЯ | ВЕЛИКА ІДЕЯ | ФУНКЦІОНАЛЬНЕ РІШЕННЯ | ПРОЄКТНЕ РІШЕННЯ | ВІЗУАЛЬНИЙ ОБРАЗ | КОМАНДА

ПРО ПРОЄКТ

«Відкритий перелом» – концепція меморіального історико-архітектурного комплексу навколо зруйнованого мосту біля Ірпеня. Наша команда розробила цей проєкт із власної ініціативи, на волонтерських засадах.

9 квітня архітектори розпочали роботу над нашим баченням меморіалу.

16 квітня, коли ми презентували проєкт RE:Ukraine Housing Президенту Володимиру Зеленському, Офісу Президента й Міністерству інфраструктури, ми також представили їм перший ескіз місця пам’яті.

29 вересня Міністерство культури та інформаційної політики оприлюднило концепцію нашої майстерні для обговорення громадськості.

ІСТОРІЯ

Міст через річку Ірпінь – частина Новоірпінської траси, яка сполучає Київ із його північно-західним передмістям. Цією дорогою для мешканців Ірпеня й сусідніх містечок пролягає маршрут «дім–робота–дім».

25 лютого, на другий день повномасштабного вторгнення Росії, українські військові підірвали кілька мостів під Києвом, щоб перешкодити наступу ворога на столицю. Проте історія Ірпінського мосту на цьому не завершилась.

Для мешканців населених пунктів, на території яких точилися запеклі бої, переправа через Ірпінь була чи не єдиним шляхом порятунку від окупантів. Саме з цього місця, з допомогою наших захисників і захисниць, люди евакуювалися в бік Києва. Під ворожими обстрілами, з дитячими візочками й домашніми тваринами на руках.

Фото з українцями, які ховаються під зруйнованим мостом, розлетілися міжнародними виданнями. Світ запам’ятав історію цього місця саме за кадрами «перелому». Наше завдання – зберегти цю пам’ять і зробити це відповідально.

1. Зберегти «відкритий перелом» 

Наша команда пропонує зберегти «перелом» мосту й перетворити больові точки на точки тяжіння. Створити місце, де кожен зможе вшанувати героїв і жертв війни, і водночас вберегти від ретравматизації тих, хто має болючі спогади з часів евакуації.

Відчути те, що переживали люди під час евакуації під обстрілами, неможливо. Однак можна встати на їхнє місце й відрефлексувати ці події.

2. Не множити нові архітектурні образи

Ми вважаємо доречним зберегти це місце в майже первинному вигляді та не множити нові архітектурні образи. Естетизація та творчість тут недоречні. Головне – відтворити функцію в об'ємі. 

Вибух і пов’язані з ним події самі визначили вибір матеріалів. Ми не додаємо нічого зайвого. Бетон – це зруйновані мостові опори, гравій – кам'яні воронки від снарядів, кортенова сталь – згорілі під обстрілами автомобілі.

Консервувати об’єкти складніше, ніж проєктувати нове з нуля. Облаштування місць, які залишаться, на перший погляд, без змін, потребує значного масиву прихованих робіт.

Щоб зберегти й відтворити все до найменших деталей, ми зробили фотограметрію руйнувань. 3D-скан допоможе провести роботи з розчищення річища річки й берегоукріплення та повернути фрагменти на їхнє первинне місце.

ФУНКЦІОНАЛЬНЕ РІШЕННЯ

З огляду на контекст і характер руйнувань, розлом мосту варто залишити в його дійсному об’ємі, а нове дорожнє полотно проєктувати паралельно до зруйнованого.

Обабіч розлому ми пропонуємо облаштувати оглядові майданчики; на місці тимчасової переправи, якою зараз організовано дорожній рух, – звести пішохідний міст, який з’єднає ці точки між собою.

Набережну вздовж річки можна подовжити до мосту. Поруч із меморіалом важливо передбачити паркувальний майданчик для відвідувачів.

Ми визначили головні смислові точки й облаштували на них чотири оглядові майданчики – кожен зі своєю функцією. Відтак ми з’єднали ці місця найкоротшим шляхом і надали їм найпростішої форми.

Нижній майданчик, до якого вестиме пішохідний міст, стане вузлом, який об’єднає новий меморіал із дійсною набережною. Акцентною точкою цієї зони стане стела з інформаційною довідкою.

ВІЗУАЛЬНИЙ ОБРАЗ

Візуальний образ місця пам’яті ґрунтується на засадах функціонального мінімалізму. Прості, геометрично вивірені форми не перетягують на себе увагу людей, а, навпаки, скеровують їх до головних смислових точок.

Відкриті оглядові майданчики зруйнують «четверту стіну» між спостерігачами й місцем подій. Меморіальні дошки з боку Києва ми розмістимо так, аби вони не загороджували доступ до зруйнованої ділянки. Так, відвідувачі зможуть опинитися безпосередньо перед розломом.

Контрастні пішохідні галереї відділятимуть законсервовані руїни від паркової зони. Це своєрідна лінія розмежування між подіями березня 2022 року й мирними часами, коли проєкт може бути втілений в життя.

Концепція меморіалу в Ірпені – це лише перший етап у формуванні системного підходу до меморіалізації об’єктів, які стали зліпком російської агресії.

Невдовзі після першої презентації концепту наші архітектори приєдналися до команди експертів, які працюють над стратегією відвідування місць пам’яті війни. До ініціативної групи увійшли представники Міністерства інфраструктури, Міністерства культури та інформаційної політики, Державного агентства з розвитку туризму, Київської обласної військової адміністрації, Українського інституту національної пам’яті, платформи культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво та ГО «Музей сучасного мистецтва».

Якщо наше бачення відгукнеться громаді, ми будемо раді допрацювати проєкт меморіалу спільно з фахівцями з інших сфер і втілити його в життя.